~~~~~
Після більш як столітнього забуття імені Крицінського у 2005 році вийшло наукове видання «З Коломиєю у серці» (творчість художників у поштовій листівці), упорядниками якого були директор Коломийського педагогічного коледжу Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника засновник серії «Українське мистецтво у старій листівці» В. Ковтун та київський філокартист С. Полегенький. У цьому альбомі представлено творчість художників, мистецька і життєва доля яких пов’язана з Коломиєю, до них належав і В. Крицінський.
….
Народився В. Крицінський 15.04.1852 року в добропорядній багатодітній сім’ї. Його батьками були Олександр Крицінський та Елеонора Шкляновська. Родина проживала з 1852 р. в с. Каролінові біля міста Яворова Львівської області. Батько працював приватним учителем на околицях Львова, але змінив посаду, коли діти працедавця підросли.
Після навчання в реальних школах Тернополя і Львова В. Крицінський студіював у Краківській школі образотворчих мистецтв (1872—1875) під керівництвом професорів Владислава Лушкевича та Фелікса Шиналевського. Після закінчення працював художником у Технічно-промисловому музеї в Адріана Баранецького у Кракові.
З 1875 р. навчався у Відні: спочатку — в Академії мистецтв, згодом — у Віденській художньо-промисловій та Архітектурній школах. Від 1878-го виставляв свої твори у Кракові та Відні.
….
У 1885 і 1892 рр. В. Крицінський за допомогою коломиян, викладачів малюнка гончарної школи Станіслава-Мечислава Дембіцького (1866—1924) та Станіслава-Леопольда-Максиміліана Дачинського (?—1886) виконав фігурно-орнаментальні стінописи церкви Св. Михаїла, на яких було зображено ісуса Христа, що благословляє св. Ольгу, свв. Кирила та Мефодія, чотирьох євангелістів під склепінням купола і хор ангелів. Усе це було грунтовно перемальовано після 1946 р. У 1894—1896 рр. В. Крицінський за власними проектами приступив до виконання настінних декорацій фойє, театрального і бального залів колишнього будинку ощадної каси (тепер будинок міського відділу культури «Народний дім»). Розписи представляли різноманітні сцени: оркестр, персоніфікація пори року «весна», портрети композиторів Миколи Лисенка, Яна-Непомуцена Камінського і Станіслава Монюшки. У театральній залі розміщувався портрет композитора Олександра Фредра з авторським підписом «В. К.1894».
~~~~~
Джерело тексту: Феномен Валеріана Крицінського, газета “Галичина”
Більше на АртКоло:
Сповіщення: Церква Св. Михайла, Коломия | АртКоло