Вид камінистої гори над рікою Рибницею в Городі (Оренштайн)

Вид водоспаду на ріці Пістинка в Косові (Оренштайн)

Вид міста Косів (Оренштайн)

Вид Косова – фотолистівка (Сеньковський, 1938)

Зворотня сторона фотолистівки (Сеньковський)

Саліни [соляне виробництво] (вид 1927 – Сеньковський) Kosow, Senkowski

~~~~~

Місто Косів — районний центр, розташоване на берегах річки Рибниці.

Перші письмові згадки про Косів були знайдені у грамоті литовського князя Свидригайла від 1424 р. Цим документом князь дарував село з монастирем на річці Рибниці Снятинської волості Владу Драгосимовичу. У 1565 р. поблизу села виростає місто, засновником якого був снятинський староста Панчинський. Спочатку це місто мало назву Риків, потім — Косів. Невдовзі тут поселилося 60 сімей, збудували замок. Село ж зберегло за собою назву Старий Косів.

Важливим заняттям місцевих жителів було виварювання солі. Ще в 1472 р. тут була копальня солі і найбільша в цій місцевості солеварня. У XVII ст. копальня завалилася і на її місці утворилося озеро.

Околиці Косова багаті буковими та сосновими лісами і пасовищами-полонинами. Землеробство, скотарство, полювання поєднувалися з домашніми промислами, які пізніше зросли до рівня ремесла. З давніх-давен Косів був центром гуцульського прикладного мистецтва. Тут розвивалися такі ремесла, як різьбярство, вишивка, килимарство, кушнірство, мосяжництво, різьба по кості й дереву, гончарство. У творах косівських різьбярів дістали подальший розвиток художні традиції майстрів Яворова, Річки, Брустурова. Знаменита зеленувата косівська кераміка як традиційне ремесло Карпатського регіону XVI-XXI ст. увійшла до списку нематеріальної культурної спадщини України.

Ще на початку ХХ ст. місто стало популярним курортом. У місті було відрито лікувальний заклад Аполінарія Тарнавського. Залишки будівель цього закладу можна ще й зараз побачити на території санаторію “Косів”.

~~~~~

Джерело тексту: Карпати.Інфо

Більше на АртКоло:

• Косівський район

Додаткові посилання:

• Косів у Вікіпедії